Сторінка:Одинокий вломник на селі.djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Баронова (коло дверей). Хто там?

Барон. Я.

Баронова. Що за я?

Барон. Я, Октавій.

 
ШЕСТА СЦЕНА.
 
Баронова, Октавій, Комісар.

Баронова (отвирає двері). Якто, ти не поїхав?

Барон. Ні, і ти знаєш добре, для чого я вернув.

Баронова. Не розумію, що хочеш через те сказати!

Барон (вказує на свойого товариша). Цей пан є комісаром поліції… Послухай мене краще, шкода марнувати час і безпотрібно випиратися. Недавно закрався сюди чужий мужчина. (Баронова затрусилася). Ґрум бачив, як Юлія провела чужого мужчину ціми дверми. (Показує на двері в глибині  Баронова глядить на нього здивована, потім з полекшою зітхає).

Баронова (тоном визшости). А так! Увійшов ціми дверима до покою. Бачу, що ви надто добре поінформовані. Дано вам знамениті вказівки. Але чомуж панове не починають шукати? На що властиво чекаєте? Мій коханець є в цьому помешканню, тут скривається. Так, мій пане, маю коханця. Мені приємно, що можу тобі це заявити супроти цього пана, яко свідка. Є молодий, гарний, сто разів елєґантніщий від тебе, є з доброї раси і має гарні манєри. Алеж прошу його