Сторінка:Олег Ольжич. Вежі (1940).djvu/30

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


XVIII.

О, вір у одваги ясне багаття́
І скинеш, як порвану лаху,
І слабість, і сумнів, і марність життя
Коли ти не відаєш страху.

І так тебе хміль наливає ущерть
І так опановує тіло,
Що входить твоя упокорена смерть,
Як служка бентежно-несміло.

 

31