Сторінка:Олег Ольжич. Вежі (1940).djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


* * *
XIX.

Чи знала про нього людина одна,
Як вдарила прудкістю хвилі
Його незаглушених стрілів луна
У плюшах вигідної вілі.

Нікчеми з нікчем! Не дешевий папір,
Атрамент і жалісні жести, —
Ворожою кровю і гуком мортір
Виписує нарід протести.

 

32