Сторінка:Олег Ольжич. Вежі (1940).djvu/33

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


XXI.

Товаришу, ти, чиє тіло вжила
Рішуча рука, як штилєта.
Тремтять молоді і здорові тіла
І зводяться крила до лету.

І ми будем гідні, не слави й похвал,
Учинку, що горами руха!
Ґранати, петарди, живий арсенал
Із плоти розкутого духа.

 

34