|
А тут — на міста й хутори ми
Залізну накинули сіть.
Тут скрізь наше військо незриме
У хижих залогах стоїть.
— — — — — —
На площі у соннім локалі,
Де нудиться офіціянт,
Весь в сірому, нервом зо сталі, —
Зачаєний командант.
Звязковий. Сухе привітання.
Кашкет, окуляри, ровер.
І схована карта остання, —
В кишені його револьвер.
Наказ був палючо-огненний,
Та кригою дихає суть.
А завтра ґазетні сирени
По світу його рознесуть.
|
