Цю сторінку схвалено
14
„Аж до „Камяного Затону“
„Колись то славнії батьки
„Свобідні, вольні Козаки
„Плили на пострах Бісурман,
„Сьвятую віру боронили:
„Тодї і слава їм: сьвітила
„Та з неба місяць золотавий;
„А гляньте лиш що сьвітить нам
„Покірним підпанків рабам?!
„Де-ж прадїдна подїлась слава?
„Продав ї Барабаш Ляхам…
„Продав її. А ми за ним
„Неначе череда ягнят
„Ідемо мовчки тим самим
„Неправим шляхом, і поможем
„Ляхам над братьми ся знущать?
„Нї! Скорше го́лови положим!
„Молодцї! Гетьмана нового
„Поставмо, а тодї з Богданом
„Хмельницьким рука в руку станем
„На ворога!“ — „Чи ви ся Бога
„Не боїте?!“ — загомонїло
Козацтво. — „А сьвята присяга?
„Ми-ж королеви присягали
„Служить під гетьмана рукою!“
