Сторінка:Олександер Колесса. При камяному затонї (1891).djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

13

„Козачу кров: се зрада! зрада!
„Брати! Зберімо „Чорну раду“!
„Наш гетьман зрадник! Він вже спить
„Із старшинов та лизунами;
„Не вчує нас! Скликаймо-ж раду!“
І понесли ся мов на фили
Із уст до уст слова досади,
І тисячі загомонїли:
„Мерщій, молодцї ! В раду, в раду ! “
 Ой не вірли то сизокрилі
 Клекочуть на степу широкім :
 То раду радять Козаки,
 Пливуть їх речи мов ті филї
 Грізні, шпаркі руслом глибоким.
 На площинї огонь налає
 Червоним блеском румянить
 Завзяті лиця. Виступає
 Кречовський з гурту на майдан,
 Товариству кругом вклоиив ся
 І як-би срібний голос дзвону
 Так реч єго ся полила́ :
 — „Нехай вас, братя, не гнївить
 „Отся немудра моя мова:
 „По тій самій струї Днїпровій,
 „Що нас ту нинї принесла,