Сторінка:Олександер Колесса. При камяному затонї (1891).djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

13

„Козачу кров: се зрада! зрада!
„Брати! Зберімо „Чорну раду“!
„Наш гетьман зрадник! Він вже спить
„Із старшинов та лизунами;
„Не вчує нас! Скликаймо-ж раду!“
І понесли ся мов на фили
Із уст до уст слова досади,
І тисячі загомонїли:
„Мерщій, молодцї! В раду, в раду!“
Ой не вірли то сизокрилі
Клекочуть на степу широкім:
То раду радять Козаки,
Пливуть їх речи мов ті филї
Грізні, шпаркі руслом глибоким.
На площинї огонь палає
Червоним блеском румянить
Завзяті лиця. Виступає
Кречовський з гурту на майдан,
Товариству кругом вклонив ся
І як-би срібний голос дзвону
Так реч єго ся полила́:
— „Нехай вас, братя, не гнївить
„Отся немудра моя мова:
„По тій самій струї Днїпровій,
„Що́ нас ту нинї принесла́,