Сторінка:Олександер Колесса. При камяному затонї (1891).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

16

„Бо так присяга вам велить,
„Бо так ваш славний гетьман каже…
„Панам ви добре помагайте
„Та нагороди сподївайтесь:
„Та й вдячні-ж, вдячні-ж бо вони:
„Кого не посадять на паль
„То спражуть певно на огни!“
 — „Досить, молодче! Вже досить!“
 Мов грім козацтво гомонить…
 „При тобі правда! Най жиє
 „Богдан Хмельницький! Смерть панам!
 „Смерть! Смерть всїм панським лизунам!
 „Най гине зрадник Барабаш!“
 І мов страшнеє полумінє
 Понеслось шпарко по рівнинї.
 Одною думков запалали
 Козацькі серця. На судна́,
 Де гетьман спав і старшина,
 Ввалилась лютая громада,
 І ляцьких підлизнїв карала
 Без милосердя, без пощади;
 Червоні ляцькі хоругви
 Подерши вергли у Днїпер:
 „Проч! Проч нїкчемнії знаки
 „Рабства! Ми-ж вольнії тепер!“