Сторінка:Олександр Борзаківський. По незнаних закутках. 1930.pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

тирса, стара степова тирса розвивається восени, живлячись вогкістю літніх дощів. Тепер вона в повному розквіті — під буйним степовим вітром виблискує проти сонця хвилями срібла й золота. Ніби якийсь недбайливий господар із Шовкотресту розкидав по степу величезні шматки своєї барвистої продукції, і вона вбирає в себе наші чужі здивовані очі. Тільки подекуди з тирсових хвиль виглядає кермек (солянка), червонувата рослина, що проростає на солонцях, де сіль виходить на поверхню землі. Недавно виявлено, що цей кермек дуже корисна річ для чинбарства. Ну, і гаразд. В радянській країні ніщо не повинно пропадати даремно. Використаємо й кермек, коли він на щось придатний.

Ми старанно сходили й допитливо вивчали південний степ, займаний і цілинний, зарослий і голий. І ми знаємо деякі його властивості, його ознаки, його красу, його мешканців.

Ґрунти в степу не однакові; поруч з черноземлею є чимало і солонців. І досить поглянути на рослинність, щоб впізнати, де солонці, а де чорноземля. Більшу частину року в степу переважають сіруваті кольори. І звірина, і птахи, і тварини через те здебільшого одягнені в цей захисний колір, щоб зручніше ховатися від ворогів. Із звірів — лис, із птахів — орел не мають серед звірини ворогів, і тому дозволяють собі роскіш — мати барвистіші убрання. Серед комах тільки отруйні здалека позначаються різними барвистими фарбами; на них бо ніхто не полакомиться.

Степові орли, мов літаки, рівно пливуть у повітрі над степом, або сидять на стіжках сіна, чи на могилах. Орли–могильники улаштовують в степу свої церемонні засідання, немов у палаті лордів. Коли їдете по степових травах, з–під ніг ваших несподіванно пориваються цілі табуни швидких степових зайців. У тирсовім степу зайці вибивають собі стежки, зовсім, як люди, щоб не зарошуватися, ідучи тирсою. Хитрі лиси обережно ходять степом навколо заповідника. Ходять і з заздрістю поглядають на принадні парки, де така сила смачного й ще необережного птаства. Поглядають, але наблизитися бояться, добре знаючи страшну загрозу вогненного олива з рушниць пильної охорони заповідника.