разже вирушили проти України, як тільки селянство скинуло з себе панування свого клясового противника. Як і закон Центральної Ради, закон Директорії видано поспішно, між иншим і в тій ціли, щоби запобігти большевицькій аґітації. Уложено його так, аби большевики не мали змоги чіплятися в своїй проти українській пропаґанді. Це недобре одбилося на подробицях закону, але не зменшує, розуміється, істотної ваги принятого цим законом загально-народнього права на землю, ухваленого потім і Всеукраїнським Трудовим Конґресом. Розходючися по хатах, селянський парлямент України, Трудовий Конґрес видав універсал, в якім доручає урядові Української Народньої Республики, провадити й на далі свою працю по проведенню земельної реформи, в основі якої лежить передача землі без викупу трудовому народу“. Большевики, завоювавши Україну, скасували Трудовий Конґрес, скасували і все законодавство Української Держави. Прикриваючися гучними словами про самоозначення аж до одділення від Росії, вони на ділі не лишили каміня на камені від самостійности України, від свободи самоозначення, громадянських свобод і основних прав людини і т. д. і. т. д.
Комуністична влада принесла відразу диктатуру російського пролєтаріяту над українським селянством, яка скоро виродилася в диктатуру комуністичної партії і то навіть над самим робітництвом, не тільки над селянами. По основному закону „Ро-
