…Та як ти зачуєш носом,
Що десь близько лис чи косий,
Стань, як вкопаний і стій!
Руш лише на розказ мій!
Коли влучу я, та мало,
Ти не думай, що пропало:
По сліду, як птах лети,
Доки аж не вловиш ти.
Принесеш його в порядку,
Будеш мати красну згадку,
Будеш дякувать мені:
Наїсишся на три дні.
Не піймав, — візьму за вуха!
(Та не спи, а пильно слухай,
Бо, хоч прийде каяття,
Та не буде вороття.)
…Заяць, вовк, ведмідь — байдуже!
Всіх жени, хапай, мій друже,
Часом хай і кров спливе,
Не журися, — заживе!
Коли вовк тебе й потрусить,
Або ногу перекусить, —
Все зростеться! Тай на трьох —
Зробиш, може, й довший крок!
Слухай Хріна. Бійся бука…“
Довго б ще тяглась наука,
Але шлунок буркнув враз,
Що й обідати вже час.
