Перейти до вмісту

Сторінка:Олександр Олесь. Мисливець Хрін та його пси (1944).djvu/35

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
IV
 
Чоботи Хріна

Хрін три дні сидить і курить,
Миє, чистить, око жмурить,
Націляється в гвіздок
І натискує курок.

 Вже в торбині хліб і сало,
 Люлька, губка і кресало,
 Жде рушниця на гаку,
 Довгі чоботи в кутку.

Коли Хрін був тяжко хво̀рий,
Бідні чоботи в коморі
Нудьгували, як в тюрмі:
Ждали осени й зіми.

 Пес на них дивився зкоса
 І на дьоготь морщив носа,
 Навіть раз, нюхнувши, чхнув,
 Та за пару днів забув.

Знов лежав, за вухом чухав,
Знов до них підходив, нюхав, —
Чи не пахне чимсь новим,
Більш приємним і смачним.

 Прожили вони багато…
 Ще носив їх Хрінів тато,
 Мазав дьогтем і сальцем,
 Щоб були для всіх взірцем.