Сторінка:Олександр Олесь. Мисливець Хрін та його пси (1944).djvu/50

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Це від жиру та безділля
Він дійшов до божевілля…
Та коли мій пес здурів,
Я чому це біг і прів?!

 Ну, провчу ж його, потвору!“
 Пес сховався під комору,
 Поглядав на свій живіт
 І травив цупкий обід.