Більше заяць не знущався,
Мовчки лапкою вмивався
І показував куди
Кличуть лисячі сліди.
А за пару днів в стодолі
(Не було цього ніколи!)
Хрін знайшов копу яєць
І заплакав, хоч стрілець.
Прага, лютий, 1942.
Саме підчас друку цієї книжечки, прилинула ненадійно і вкрай вразила нас сумна вістка про смерть Великого Поета України, автора цієї книжечки.
Ще так недавно Він сам переглядав коректуру Своєї казки «Мисливець Хрін та його пси» та висловлював Свої міркування й побажання щодо ілюстрацій. Поет якось особливо цікавився виходом цієї книжечки, яку написав так недавно перед смертю, — і тим більше шкода, що не міг уже подержати її в Своїх руках…
Видавництво з глибоким задоволенням довідалось, що ще в останні дні Покійний з признанням і надіями згадував про співпрацю з нашим видавництвом. Ми будемо уважати своїм обов'язком перед світлою пам'ятю Поета видати в найближчому часі й інші, передані нам Поетом рукописи, подбавши про гідне їх оформлення.
Видавець.
Ґрефенгайніхен, серпень, 1944.
