Сторінка:Олександр Скоропис-Йолтуховський. Значіннє самостійної України для европейської рівноваги (1916).djvu/3

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


І.

Український народ рівний щодо числа Італїйцям так, що в Европі тільки Нїмцї, Москалї, Французи й Анґлїйцї виказують більще число нїж Українцї.

Коли взяти під увагу заселену Українцями територію, що простягаєть ся між Московщиною й Чорним морем, бачить ся, що простір майже півтора рази такий великий, як Нїмеччини. Сей простір заселює населеннє (враховуючи розкинені чужоплемінні острови), яке рівне щодо числа такій великій державі, як Франція. Коли візьмемо під увагу, що Україна се шпихлїр Росії, що вона доставляє Росії третину всіх жнив, — бо земля краю належить до найурожайнїйших на цїлім світї, — що коло 70 процент залїза, яке має Росія, й 80 процент камінного вугля добуваєть ся на Українї й що 80 процент витворюваного в Росії цукру походить з України, зрозуміємо ясно величезну господарську вартість сього краю.

Коли далї візьмемо під увагу, що сини сього народу восьма частина котрого живе в Австро-Угорщинї) сміливо підпирають російські забаганки, що представники Українців урочисто заявили, що вони хочуть стояти по сторонї центральних держав, і що тисячі Українських Сїчових Стрільцїв, проливаючи свою кров у рядах австрійсько-угорської армії, висловлюють досить ясно, куди звернув ся-б їх народ, колиб він мав волю рішати про себе, — тодї порозуміємо полїтичне значіннє України.

Чи було-б можливе для почвірного порозуміння виконати безсоромні пляни виголодження Нїмеччини, колиб багацтва України виходили на її користь у теперішнїй війнї? Чи в такім разї могли-б держави почвірного порозуміння загалом подумати про війну, котру вони викликали тільки тому, бо певно рахували на те, що абсолютна перевага по їх боцї? Нї! Без України й багацтв сього краю та без доступу до Чорного моря можна-б уважати таку перевагу для почвірного порозуміння за виключену.

Коли все візьмемо під увагу, чи не зробить воно на нас вражіння дивної та злобної байки, що Нїмцї аж до часу вибуху війни не мали жадного поняття про сю проблєму та що майже нїкому з нїмецьких учених не прийшло до голови заглибити ся у вивченнє сеї проблєми?

— 3 —