Перейти до вмісту

Сторінка:Олесь О. На Зелених Горах (Відень).djvu/29

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


XXII

Де ти, Мавко, гуцулятко,
Немовлятко, янголятко,
В лісі темному знайшла?

 Пригорнула, притулила,
 Груди матері відкрила,
 Повні нектару, тепла…

І завмерла молитовно…
Хоч в очах у тебе повно
Самоцвітної роси.

 Хоч твої клянуться руки,
 Що на холод, голод, муки
 Ти дитину не даси.

Мавко, Мавко, близько люде…
Що, як прийдуть?! горе буде!
О, тікай, тікай мерщій!