Сторінка:Олесь О. На Зелених Горах (Відень).djvu/7

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



II

На храм збіраються гуцули;
Встають до ранньоі зорі,
Виймають ремені[1], кресані,
Тобівки файні, киптарі.

 Давно, давно гуцулки встали,
 Шумлять — щебечуть говіркі…
 Як мак червоний, в барвних строях,
 І в огальонах, як зірки.

Як сарни, сходять полохливо,
Мов квіти, в доли з гір ідуть,
То зникнуть в травах на хвилину,
То знов під сонцем розцвітуть.

 Іде, жартує з ними легінь,
 В руці у його топірець
 І фист на збоченій кресані, —
 Співак, музика і стрілець.

7

  1. Провінціалізми пояснені в кінці книжки