По всій Гуцульщині зеленій
Гудуть чутки про юнака…
Ніхто не зможе в танцях, співах
Перемогти чарівника.
Хто вміє стільки коломийок?
Хто так прикаже до ладу?
І хто так палко поцілує
В уста гуцулку молоду?
На крилах сизого туману
Летить з землі рожевий сон,
І сонце кинуло на гори
Вогняно-злотний огальон.
З кущів Лісниці виглядають,
До себе легіня зовуть…
То руки з усміхом простягнуть.
То враз туманом попливуть.
Вже сонце високо на небі,
Вже в бубни Черемош гуде,
Цвіте Гуцульщина квітками,
На храм Гуцульщина іде!
