на те, щоб більше безголовя ставало? Я лиш одно признаю для жінки і підтримую: вчителювання й лікарювання.
І бабуня махала зневажливо рукою, попиваючи чорну каву, яку їй подавали частіше, ніж іншим гостям.
Юліян побував також на парафії.
Загостивши на недовгий час до сестри Марії, шурина і до Едварда Ґанґа, зайшов до о. Захарія в день янгола їмості та Еви. О. Захарій гордився ним перед своїми гостями, мов улюбленим свояком і ніхто з присутніх не дивувався, коли Юліян заступав на якийсь час тепер господаря, занятого парохіянами. Юліян оповідав зібраним гостям неодно цікаве і нове, старався бажання кожного підхопити так, що він, Ева і бабуня були цієї днини неначе душею доброго настрою. Та Ева лиш вдавала веселу. Коли батько зраня висказав їй найщирійші бажання, передаючи як дарунок гарну вирізьблену касетку гуцульського виробу, виявилося, що хоч вона нераз бажала мати таку цяцьку, в неї були цього дня не такі бажання. Подякувавши за батьківські бажання і дарунок, призналася, що єдиний дозвіл на виїзд до Швайцарії на медичні студії може її ущасливити.
Від дитячих літ вона не прохала нічого, чого батьки не могли би сповнити. Але цим разом батько цього одного її бажання не може їй сповнити і не обіцює навіть на майбутнє. Він не пустить на чужину, він нездужає, вона в нього єдина дитина, дотого в нього, як добре відомо, нема на це і відповідних засобів. Нехай вона студіює фільо-
