128
го нема. Та можна перейти вбрід, бо води всього на лікоть або півтора. Досі все йде гаразд. Може бути, що при повороті не можна буде перейти через церкву, а тоді тобі, князю, придасться цей перехід.
По хвилині опинилися всі наверху у довгавій на які дві стопи широкій комірчині, де панувала сутінь. Комірчина ця творила, видко, складову частину стіни самої палати або огорожі саду. Каміння, з якого збудована була стіна, не приставало щільно, тому ріжними шпарами падало туди світло дня. Анастас надавив щось у стіні, гейби свічник у церкві. І ось стіна розступилася, заскрипіли заржавілі завіси, а Анастас покрутив головою.
— Таки справді не було тут нікого ще з того часу. Тоді Теофано наказала намастити двері — сказав.
Повними грудьми вдихували Володимир і його товариші чисте повітря після духоти підземелля. Вони були у густо оброслій виноградом альтані, посередині якої стояв стіл із гладженого ґраніту. Довкола були вигідні широкі камінні лежанки. І стіл і лежанки покривав грубий шар торічного листя, пороху, просохлого болота, навіяного піску.
— А тепер ти, Романе, залишися тут — сказав грек — і якщо хто надійде і побачить тебе, то ти не гайся — чуєш? — і вбий його! Убий його без огляду на те, чи це жінка, чи муж, старий чи молодий, цар чи помивач.
— Убити? Якто? — почервонів Роман.
