слідами княгині Ольги? Самі знаєте, що будь вона довше княжною, пропало б було значіння княжої ради, пропали б були вже тоді племінні князі, а її внук був би тепер самодержцем, як кесар ромеїв. Князь, який мав вінок зі святої Софії та скиптр із рук кесаря, це не перший ліпший варязький ватажок. Він єдиний наказує, а всі мусять слухати. Він пообсаджує своїми синами удільні, племінні столи, побє мечем князів, що виросли з земського боярства. Святослав поділив усі землі між синів. А Володимир? Він покличе народ поклонитися новому богові, набере собі з нього дружину, а там і винищить останки старобоярських вольностей.
— Народ не піде за боярами на князя, — сказав на те Мощанин. — Князь заслоняє простолюддя перед нами. Дружинне боярство не оглядається на драчки зі смердів, через те вони його й люблять, а ненавидять нас!
— Так зберім гроші, накупім краму, понаймаймо ятвягів, зворохобимо печенігів і заки Володимир стане в Києві, ми будемо панами земель від Вислока по Дін.
— Гроші, гроші… — задумчиво говорив волхв. — Звідкіля їх узяти та кому повірити? У мене є заслуженина довгих літ, у храмі Перуна назбиралося теж чимало добра, покищо це й вистане, а чого бракне, це найдеться у княжій скарбниці, яку зразу захопимо.
— А якщо не добудемо її? — питав Мощанин, пильно вдивляючись у бесідника.