86
зелізних штаб, яких чимало везли купці на продаж у Херсонез. Прути сі звязано у крату, а відтак привязано її Фарлафові до хребта. Фарлаф не пручався і послушно пішов над беріг моря. Кількох тугих мужів несло крату. Відтак скинули крату з берега у воду так що вона, падучи, накрила собою Фарлафа.
Вода була мілка, але вага зеліза не позваляла привязаному двигнутися та віддихнути. Властиво треба було зрадника кинути у гноївку, де він згинувби скоро. Тут мучився довго. Довго шуміла вода, бовтана нелюдськими зусиллями тонучого у плиткій воді кріпкого мужа. Раз у раз появлявся над водою то один то другий ріг крати, але вкінці устало і те. Вода успокоїлася і лише місячні блески переливалися на сьому місці живійше, чим де іноді.
Серед гробової мовчанки засів князь із Варягами до вечері.
За широко розлитим Дунаєм заходило сонце і кидало кріваві блески на зеркало вод. Білі опари рожевіли над водою у зареві, а у них губився майже зовсім лівий беріг ріки. З широких рівнин лівоберіжжа подував душний, горячий вітер, а з величезних дунайських плавнів неслися жабячі хори та крики болотяної птиці. Усьому давав міру птах гупало, що раз у раз обзивався у мокляках: Гуп, гуп! Вслід за сим почувалися клекіт бузьків, острі голоси журавлів та чапель, а з другої сторони, з правого берега відповідали їм голоси перепілок, що серед піль та левад збіралися до сну. Западав вечір.
