Перейти до вмісту

Сторінка:Опільський Ю. Іду на вас (1928).pdf/98

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

96

знав, що його вбють на паль, був би його сам велів вбити топором, або і лишив у Корсуні ловити рибу.

Партеній сидів на палі, що пробивав йому внутренности і власним тягарем вганяв тупе деревно чимраз глибше собі у тіло. Страшна розчірхана голова з запалим, сірої краски лицем гляділа темними ямами очий на видців, наче з зачудуванням і зі страшною роспукою. Голова ся колебалася на всі сторони, немов бажала з усіх сторін як найдокладнійше приглянутися князеві.

Сей відвернувся і плюнув. Мимо своєї суворої вдачі, мимо сього, що не боявся ні смерти, ні ран, благородна душа його не зносила і не любила непотрібної жорстокості.

 

 
XI.
 
Битва на Дунаї.
 

Коли на слідуючий день Мстислав із Калокиром вибралися в дорогу, у Доростолі кипіла уже робота на всі руки. Вояки острили збрую, сі що мали коні, чистили і годували їх, ладили борошно та сушене мясо на поживу, шили або направляли одежу, — словом, нагадували собі усі ті дрібниці, від яких часто-густо зависить успіх походу, а за які не дбає недосвідний чоловік. Зле зшитий кафтан, невигідний чревій, загнений шолом, заржавілий меч, зле прибитий цвяшок у щиті можуть бути причиною неспосібности до бою, недуги або і смерти вояка.

Війська Святослава складалися з досвідних вояків. Усі ті мужі провели уже на війнах та походах по кілька літ без перерви. Тому-то і не забували про потрібне. В полудне надоспіли човни з дружиною, яку привіз Святослав з Київа. Варягів виправив князь таки сейчас у Царгород, бо не довіряв їм, а й вони самі радо поки-