На майдані, перед дворищем, заставлено столи та лави для короля та прибічників, а боярин із срібним збанком на срібному підносі вітав князя білим хлібом та солодким медом. Лавор з цілою ватагою рабів та рабинь виносили з комори мясиво та розставляли по столах, а ратники відтикали бочки меду й пива. Та король не взяв із рук боярина кованого золотого кубка.
— Доки суд не очистить руки, годі вірити устам! — сказав і засів на лаві, а поруч нього єромонах і воєвода.
Прибічники отворили круг, до якого прилучилася чабрівська рать. Військо за цей час проходило далі шляхом на Вовчий вивіз. За подолянами їхали вози короля та дружин серед пішої челяди. Кілька відділів піших копійників та лучників замикало похід, та заки вони надійшли, справа в дворищі була вже скінчена.
Данило покликав боярина і Ярослава та добру хвилинку приглядався до обох.
— Я памятаю Судислава Соломирича! — шепнув
74
