Долїшню частину замку в Жовкві займала майже виключно величезна їдальна саля. Мала вона до сто стіп довжини, а вісїм-десять ширини. Усю підлогу, виложену плитами, застелював килим, а на ньому стояв величезний стіл у підкову. Стїни були оббиті дорогими тапетами, при високих вікнах виднїли адамашкові занавіси, а між вікнами гербові щити дому Жулкевських у золотї, прикрашені „арматурою“, себто списами, топорами, мечами, прапорами, гарматами і трубами, які уложено штучно у видї оправи гербу. Тут і там висїв польський, нїмецький, або медіолянський риштунок[2], а по серединї стїни по правій сторонї від президіяльного[3] місця портрет круля Єґомостї, а під ним хоругви нїмецького цїсаря, здобуті на козаках при Солоницї. По боках висїли дві повні збруї орієнтальної роботи з дамасценськими мечами. Хоча стїни були оббиті тапетами, то все таки виднїли по ріжних місцях ще широкі коври смирненські, а на них різані венецькі зеркала. Стеля була розмальована яркими красками, а з неї звисало богато дорогих, золотом блискучих павуків, в яких горіли білі воскові свічки.
По однім із вузших боків салї стояв креденс, відгороджений різбленою решіткою. Серед нього пишала ся висока та широка, мов царські ворота, різблена шафа, західної роботи, прикрашена мармором та емалїєю, а повна дорогоцїнної посуди, всяких можливих видів та величин. Було її так богато, що креденс подабав радше на торговлю, нїж на склад домашнього припасу.
Коло креденсової шафи стояло на земли кілька стосів срібних полумисків, з яких деякі були позолочувані; з другої сторони такі самі стоси срібних тарелїв у хлопа заввишки та величезний спіжевий кіш зі срібними ложками. Ся просто неймовірна маса срібла, яка творила цїле покладне богацтво пана Жулкевського, мала на цїли ослїпити блеском біднїйшу шляхту, виказати увесь „сплєндор“ господаря перед богатшою, та збудити поважанє у вельможів.
