Перейти до вмісту

Сторінка:Опільський Ю. Опирі. Ч. 1 (1920).pdf/100

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

98

иншої нечистої сили! Так казав минї один Тринїтар, який їздив до Криму викуплювати бранцїв, за посередництвом польських потурнаків у Кафі і Перекопі. — Я годжу ся зрештою на виправу, але нехай стають усї, nemine excepto[1]. Крім сього дайте пароль, ваша ясновельможносте, що постараєте ся менї про гетьманську булаву по собі, коли дістанете велику по Замойськім, а тодї я перший дам exemplum amoris patriae[2].

— Ось рука моя! — сказав втїшно Жулкевський. — Нинї в ночи розпишу ще листи до шляхти і панів. Маю на се „пермісю [3] і „плєнїпотенцію“[4] від круля.

А тепер ходїм до салї!

І всї три пішли в діл до салї, де мала відбути ся вечера.



 

——————
  1. без виїмків.
  2. примір любови вітчини.
  3. дозвіл.
  4. повновласть.