Перейти до вмісту

Сторінка:Опільський Ю. Опирі. Ч. 1 (1920).pdf/107

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

105

відбиванє й іканє переїджених, особливо межи службою. Рівночасно почали ся розговори, а на хорі стали скрипаки грати якусь композицію, на яку нїхто не звертав уваги. В слїд за сим почав ся спів та гра на трубах, приглушувана від часу до часу ударом бубна.

Аж ось дав знак пан Жулкевський і зі стола счезли всї склянки з пивом, а в ріжновидні чарки полило ся перлисте токайське вино. Пан Жулкевський заждав, аж налито всїм, а відтак устав.

Усї замовкли.

— Мої мостиві панове браця, дорогі мої приятелї і добродїї! Маючи ексквізитний[1] і екстраординарийний[2] гонор бачити під своєю убогою шляхоцькою стріхою стілько чтигодних[3] і заслужених синів тої ойчизни, опливає моє серце у роскоші приязної дискусії над ріжними, спільно нас усїх обходячими справами, та facultatis[4] експлкїкувати more amico[5] многим із нас ріжні рації, задля яких у инших повітах та воєводствах ллєть ся кров синів коронних при ріжних непотрібних проливана оказіях. Думаю тут про наші сусїдські контроверзії[6], котрих eventus[7] буває часто страшний, а то з двох причин. Primo, нищить він обопільно фортуни адверзарів, secundo nocet rei publicae[8], якої сили всї на чету бути повинні. У нас не так. Довірє, amicitia[9], і респект, яким ударовуєте, мостї панове, єго превелебність ксьондза біскупа і мене негідного, поклали у нашій львівській землї крес[10] всяким інеквітаціям і екзекуціям, а се, що з сих річий дїєть ся, через усїх одностайно і збірно „unanimitate“[11] осудженим буває. —

Тут пан Жулкевський поцїлував ксьондза біскупа в рамя, а сей його в чоло.

— Між нами нема ріжниць стану, у нас справдї „шляхтич на загородї, рівний воєводї“, між нами справдї панує amor[12], як між синами „unius matris“[13]. В імя сеї любови витаю вас усїх і дякую за честь відвідин, але при сьому не можу не бачити того, що нас саме лучить, що конвінкує[14] і наповняє амором corda[15]. Се наша католицька, римська віра, се наша чтигодна мати ecclesia[16]. Тому підношу сей перший пугар на знак fraternitatis[17] во Христї з усїми мостивими панами communiter і personaliter. Vivant et crescant![18]

Грімко заревли труби, пан Жулкевський випив і підняв очи на небо мов у екстазї, а рівночасно гомін труб урвав ся і дїточі голоси заспівали пісню: „Kto się w opiekę“.

Всї стоячи вислухали піснї, лише ксьондз біскуп сапнув із невдоволеня, що мусить стояти. Відтак підносив пан Заславський

——————
  1. знаменитий.
  2. незвичайний.
  3. гідних чести.
  4. нагода.
  5. обичаєм приятелїв.
  6. спори.
  7. вислїд.
  8. шкодить річипосполитій.
  9. любов.
  10. край.
  11. однодушно.
  12. любов.
  13. одної матери.
  14. зобовязує.
  15. серця.
  16. церков.
  17. братерства.
  18. всїм загалом і кождому з осібна; нехай живуть і зростають у гараздї.