70
зволоч! Одної днини без гріха не проживе! Але чекай, псе, не на кпа[1] трафила коса, а на камінь. Де сей возний?
— Чи привести?
— Так, до сто сот чортів, і чотирох гайдуків із півгаками!
Івашко вийшов, а за хвилю війшло до сїний чотирох мужів, які тягнули за собою худого та обдертого чоловіка в шляхетській куртї, блїдого з переляку, з широко відчиненими очима. За ними ступав Івашко.
— Хто ти?
Чоловік мовчав і було тільки чути, як зуб заскакував йому о зуб.
— Опатшний ґенерал коронний, — відповів Івашко, наводячи правом приписаний титул.
— Ти сам?
— Ннї… ай… й… я по пррраві! legaliter в „асистенції“[2] двох шляхтичів, — відповів із трудом возний.
— Деж вона, ся асистенція?
— Коли почула, що ваша милість просять пана ґенерала до кімнати, вони подякували і поїхали! — відповів Івашко.
В сїй хвилї пан Бялоскурський підійшов до возного і з цїлим розмахом ударив земського урядника в лице. Бідак заточив ся і був би упав, наколиб не піддержали гайдуки. Та й так не вдержав ся і сїв на землю, заливаючись кровю.
— То ти „ultra formam iuris“[3] волочиш ся межи спокійними обивателями? Ти звідки взяв ся тут?
Нещасний возний сидїв, стираючи кров, що плила з носа й уст, і не міг відповісти. Відповів за нього Івашко.
— Він підкинув був на порозї протест, саме як Мішка та Янош їхали поїти конї. Вони його і зловили.
— Де позов?
Івашко подав пану Бялоскурському записаний великий аркуш бібули, якої уживали по судах. Пан Бялоскурський вхопив папір, подер на шматки і кинув у лице возному.
— Бери, свине, їж!
Усї глядїли цїкаво на нещасного чоловіка, який сидїв охаючи та хлипаючи. Цїла лїва половина лиця вже напухла, мов подушка.
— Жери, худобо, чув? — верещав пан Бялоскурський, добуваючи шаблї. — Не хочеш, то ми поможемо. — Тут схилившись і набравши жменю паперу, став впихати його в уста возного, помагаючи собі шаблею. Бризнула кров…
Страшно було глядїти на пана Бялоскурського. Він протверезив ся вправдї, але випитий трунок гуляв йому в жилах дальше. Очи вийшли з оправи і набігли кровю, лице прибрало синю краску. Здавало ся, що ось-ось бризне з нього чорна кров
