Перейти до вмісту

Сторінка:Опільський Ю. Опирі. Ч. 1 (1920).pdf/77

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

75

— Ясновельможний пан боронять спільника пана Зґлобіцького? — спитав.

Юрко станув як вритий… Справдї, як він міг боронити Бялоскурського перед карою?…

— Хто ви? — спитав.

— Се ясновельможний пан староста сянїцький, Ян Пєньонжек, а я свідок, що ясновельможний пан Бялоскурський вкрав йому гроші, а мене покалїчив. Ви, ясновельможний пан дїдич, се також бачили.

Юрко сховав шаблю до піхви.

— Чи се правда? — звернув ся до Пєньонжка.

— Правда! — відповів староста. — А з ким маю гонор?

Юрко відповів за себе і за приятеля, який тимчасом загороджував дорогу иншим пахолкам.

— Добре! — заявив підстароста. — Ми вашмостїв „інзультувати“[1] не будемо, але мусите їхати з нами, бо коли відбудеть ся „actum controversiae“,[2] ваше свідоцтво рішати-ме.

— Ба, нас силою не возьмете, — засміяв ся Іван.

— Уважайте, вашмость, що вас двох, а в мас трийцять шабель!

— То вам треба трупів, чи свідоцтва? — спитав Юрко, добувши знов шаблї.

Пєньонжек уступив поміж своїх пахолків.

Тимчасом пан Бялоскурський почув, що смерть йому покищо ще не грозить, тому набрав відваги.

— Язда, панє Пєньонжек, — кпив. — Роби „cadavera“,[3] а я буду проклямувати. Не знати тілько, хто голоснїйше, чи ти за жидівську шкіру, чи я за „опримованє“[4] золотої свободи „коронних синів“.

Пан Пєньонжек знав певно, що оскарженє о сей „crimen“ се річ немила, бо змінив тон:

— Чи, вашмостьове, не хочуть свідчити? — питав.

— Нї! Се не наша справа, — відповів Юрко, моргнувши на Івана.

Іван шепнув пару слів Абрамкови, а сей побіг до Пєньонжка. По короткій, живій розмові підстарости з Жидом, звернув ся пан Пєньонжек до молодцїв:

— Коли так, то мушу вашмостїв арештувати, але коли панове дадуть „пароль“, що не втечуть, то ми їм збруї не заберемо.

— На як довго? — спитав Юрко.

— До „контроверсії“ буду вас держати на власному „віктї й аміктї“ без „кустодії“.[5]

— Згода! — крикнув Іван. — Ану, хлопи, вперед!

 
——————
  1. зобиджувати.
  2. розправа.
  3. трупи.
  4. гнет, утиск.
  5. правна формула: на власному удержаню й одїжи, без варти.