Брідуазон. Треба ознайомитися з ним.
Дубль-Мен. Тихше ж, панове.
Пристав (пискливо). Тихше!
Бартоло (читав). «Я, нижчепідписаний, посвідчую, що одержав від панни і т. д. Марселіни де-Верт-Аллюр, в замку Агуас-Фрескас дві тисячі карбованих піастрів[1], яку суму я їй поверну на вимогу в тому ж замку, де й оженюся з нею на знак вдячності і т. д.». Підписано коротко «Фігаро». Мій висновок — виплатити писану суму і виконати обіцянку, з виплатою судових витрат. (Промовляє.) Панове… Ніколи ще цікавішої справи не подавалось на розгляд суду з часів Александра Великого, який пообіцяв узяти шлюб з прекрасною Фалестрідою[2]…
Граф (перебивав). Перш ніж продовжувати, адвокате, чи визнається законність документа?
Брідуазон (до Фігаро). Що ви за… що ви заперечите на прочитане?
Фігаро. Що є, панове, лукавство, помилка або неуважність у тому способі, яким прочитано документ, бо в письмі не сказано: «яку суму я їй поверну, де й оженися з нею», але: «яку суму я їй поверну або оженюся з нею»; це зовсім не те саме.
Граф. Як стоїть у акті: чи «де й», чи «або»?
Бартоло. Там «де й».
Фігаро. Там «або».
Брідуазон. Дубль-Мен, прочитайте самі.
Дубль-Мен (бере папір). І це буде певніше, бо сторони часто перекручують, читаючи. (Читав.) «Е-е-е панна е-е-е де-Верт-Аллюр…» Ага! «Яку суму я їй поверну на вимогу в тому ж замку, де й… або… де й… або…» Тут нечітке слово… посаджено кляксу.
Брідуазон. Клякса? А, знаю, що то та-аке!
Бартоло (промовляючи). Я підтримую, що тут сполучник з'єднувальний «де й», що зв'язує дві співвідносні частини речення: «я заплачу панні, де й одружуся з нею».
Фігаро (промовляє). Я підтримую, що це сполучник розділовий «абож», що відділяє ті члени речення: «я заплачу панні, абож я з нею одружуся»[3]. Коли ви буквоїд, то я ще більший. Якщо він заговорить по-латинському, то я по-грецькому, я його зажену на слизьке.
Граф. Як судити в такім питанні?
Бартоло. Щоб покінчити з тим і не мудрувати із словом, припустимо, що там «абож».
Фігаро. Прошу це внести до протоколу.
156
- ↑ Піастр — срібна дрібна монета.
- ↑ Фалестріда — легендарна цариця войовничих жінок-амазонок, ява нібито одружилася з великим завойовником Александром Македонським.
- ↑ У французькому оригіналі тут гра слів, що не піддасться перекладові: по-французькому сполучник ou мас два значення: «де» і «або». Якщо ou — «де», то перед ним стоїть кома. Якщо ж où — «або», то перед ним коми немає. Таким чином Бартоло твердить, що написано: «Заплачу панні в цьому замку, де (я повинен) одружитися з нею», а Фігаро запевняє, що написано: «заплачу в цьому замку або (я повинен) одружитися з нею».