Сторінка:Павло Грабовський. Доля (1897).djvu/33

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Що ж? До краю треба плутать;
Вітер лютий дме в кістки,
Мов те листя мене крутить
Та швиря на всі боки.


Огюст Барб'є

***

Щоб не мерли скрізь голодні,
Ждучи марно ласки з неба, —
Дамо кожному, що треба
Неминуче на сьогодні.


Гете

МОЛИТВА МАНДРІВЦЯ

Святий боже, що до вбогих
Простягаєш свої руки,
Бережеш на всіх дорогах,
Одхиляєш від них муки!

Шлях мій довгий. Де взять сили!
Чи побачу райські житла?
Вкінець груди наболіли…
Кинь хоть промінь свого світла!


Роберт Прутц

ПОЕТОВІ

Сій, сіваче, в людські груди
Правди вічної зерно;
Дарма, брате, що не всюди
Добре прийметься воно.