Цю сторінку схвалено
Гамерлінг
***
Не виспівуй про те, пташко,
Що навік пройшло:
І згадати про все тяжко,
Що колись було.
Не розказуй тим про долю,
Хто її не зна,
Хто несе саму неволю,
У ярмі кона.
Не воруш на кладовищі
Тиші-забуття;
Що для мертвих співи віщі
Про нове життя?
Тим, хто в горі, без кохання
Вік прожив, як день,
Не нагадуй безталання,
Не співай пісень!
Людвіг Уланд
***
Був у мене товариш коханий;
Поруч з ним і на смерть ми пішли.
На весні життя нашого ранній
Ми дружити удвох почали.
Бій кипів, скрізь валялися трупи;
Задзижчала тут куля в диму;
Пав товариш до мертвої купи, —
Не вставати вже більше йому!
