Сміливо йди ти до цілі,
Стій непохитно в борбі!
Хмара ворожої сили
Вкриє дорогу тобі.
Всякого лиха зазнаєш,
Трути гіркої ковтнеш,
В муках сумних законаєш,
З личка усмішку зженеш.
Не відцураються рідні,
Так зацькують друзяки…
Стратиш надії послідні,
Спиниться замах руки!
Поки ж усе те складеться,
Спи, голуб'ятко моє!
Тяжко в житті доведеться,
Близько вже щастя твоє.
Сміло, браття, доки в силі!
Вітром човен оганя.
Жваво ж, жваво проти хвилі,
Кого буря не спиня!
Облягають небо хмари,
Піднялося все живе,
Там, у млі, встають примари,
Вихор стогне і реве.
Потемніли видноколи,
Скрізь таке, хоч в очі стрель;
Здулись борви, наче гори,
Зруйнували низку скель.
Світ не блимне, як в могилі,
Страшно прірва клекотить…
Сміло, браття, проти хвилі,
Кого хвиля та гнітить!
Ореструп
Лежу мертвий — навхрест руки —
Під могильним полотном,
На обличчі не знать муки,
Бо спочинув тихим сном.
