До нас прийде, а з світочем слави в руці,
Не поборота в силі ніким.
І не буде на світі ні злоби, ні сліз,
Ні безхрестих могил, ні рабів,
Ні цупких бідування пекельних заліз,
Гидких шибениць, згубних мечів.
О мій друже! Се так! Се не мрія блудна,
Не надія безумця пуста.
Подивись, — люте зло все живе розпина,
Чорна ніч через край огорта!
Мир не стерпить тих мук, захлебнеться в крови,
Остогидіє дур боротьби,
І згадають усі про завіти любви,
В тузі звернуть до неї мольби!
На позичені мотиви
Хочеш перти проти сили?
Подивись на всі кінці:
Люті муки скрізь терпіли
І пророки, і борці.
Віддаючись святій справі,
Навік-віки віддавайсь;
Не сіяти в пишній славі,
А конати сподівайсь.
Та які б пекучі муки
Не судилися тобі,
Стяг свободи бери в руки,
Мри за брата в боротьбі!
Спи, моя радосте, вволю!
Спи, голуб'ятко мов!
Я ж заспіваю про долю,
Будуще щастя твоє.
