Сторінка:Павло Грабовський. З чужого поля (1895).djvu/65

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

З російської мови

I. НІЧ

Ніч та стужа за ворітьми,
Небо сиве з краю в край,
Надворі ні клаптя пітьми,
Хоч голки тобі збирай!

Місяць світить наді мною,
Стріхи приязно влива,
Що навколо пеленою
Сніг сріблястий укрива.

Стихло все; хіба санками
Пролетить хто по снігу
Та злегенька полозками
Заскрегоче на бігу.

Або дід церковний часом,
Як примариться у сні,
Розпочне клепати разом
Об залізо на стіні!

Пусто, глухо; позгасали
По всіх вікнах огоньки;
Всюди спати полягали
Після праці мужики.

 
II. РІЧЕНЬКА

Все, що видно оку,
Снігом замело,
Річеньку широку
Кригою скуло.
 Але сонце гляне,
 Побіжить весна —
 Зашумить, розтане
 Річенька шкляна.