Цю сторінку схвалено
|
Сами̂ пяницѣ насмѣхались, |
Микитка.
Разъ зловивъ Микитка въ пляшку,
Бѣдну маленьку комашку,
Давъ ѣй зъ медомъ паляницю,
Тай поставивъ на полицю.
Бачивъ батько се: „Микитко!
А ходи лишь, сынку, швидко!
Возьми собѣ сей колачь,
Та въ коморѣ посиди!“
А малый Микитка въ плачь.
„Злого мушцѣ не роби.
Миле всѣмъ житя на волѣ,
Закоштуй и ты неволѣ.“
Памятайте дѣти, щобъ се васъ навчило:
Не робити другимъ то, що вамъ немило.
Конець лѣнивого.
|
Малымъ бувъ — гулявъ, |
