Цю сторінку схвалено
Прибѣгъ чоловѣкъ, узявъ малпу на ланцушокъ, вывчивъ штукъ всѣлякихь и ходить зъ нею по ярмаркахъ. Танцюючи го̂рко малпа плаче.
Не знаючи дѣла — не пхай ся,
А вкоилось лихо — покай ся.
Сварка.
Посварилась мышь изъ жабою.
— Годѣ намъ въ двохъ на одно̂й рудѣ жити!
— Не будемо мирить ся, а станемо бить ся!
— Въ смерть!
— Въ смерть!
Роздягли ся, вдарились, счепились, рвуть ся, земля по̂дъ ними стогне.
Летить шулякъ, побачивъ борцѣвъ, та до нихъ стрѣлою. Одного въ писокъ, другого въ лапу, понѣсъ до гнѣзда, а тамъ изъѣвъ обохъ.
Сварка, бійка — марна зло̂сть!
Прійде третій — обохъ зъѣсть.
Вовкъ и песъ.
Зголоднѣлый вовкъ, подыбавши жирного пса, ставъ єго пытати:
— Якимъ побытомъ живешь годуючи ся, що сала на тобѣ въ добрый палець, а на менѣ лише шко̂ра ко̂стки здержує?