Разъ півночною добою, Скри́зъ туманъ въ га́ю, Козакъ іхавъ надъ ріко́ю Въ Украйну свою. Шапка на бікъ похілилась, Ввесь жупанъ въ пилі, Дві пистоли та гвинтовка, Шабля до земли. Вірний кінь, маха ушима, Шагъ у шагъ тюпавъ, Гриву довгу підтрусуя, Все на шляхъ взиравъ.
