Геологічна схема. Геологи поділяють історію землі на чотири великі доби: первичну, секундарну, третичну і четвертичну. Перша характеризується фавною безхребетних і нижчих хребетників, друга це доба гадів, третична і четвертична — ссавців.
Третичну добу поділяють на чотири періоди: еоцен, оліґоцен, міоцен та пліоцен. З погляду походження людини нас цікавить тільки останній з них, новіший. За тих часів европейський климат був теплий, а серед фавни Европи виступає, як характеристичне явище, південний слон.
В свою чергу четвертичний період поділяється на сучасний четвертичний або голіоцен — його характеризує климат і фавна майже однакова з тим, що ми маємо тепер, — і період старший четвертичний або плейстоцөн. В плейстоцені знов розрізняються три періоди — нижчий плейстоцен, з м'яким климатом, за якого в наших краях було багато гіпопотамів і старовинних слонів (elephas antiquus), середній плейстоцен з холодним і вогким климатом, коли у нас жив мамут, носорог і північний олень, нарешті вищий плейстоцөн — з холодним і сухим климатом; його часто називають віком північного оленя — завдяки величезній скількості сього звіря за сеї епохи. Під кінець ся епоха виявляє фавну подібну до степової.
Які ж відкриття дотично людини чи її попередників було зроблено в верствах землі, які відповідали б сим вищеозначеним періодам?
Третична людина. Була колись думка, що вже знайдено докази існування людини, чи якогось єства до неї подібного, ще за третичної епохи — у нахідках різаних костей і особливо камінців з слідами людського вжитку, в так званих еолітах. Сі еоліти дали привід до завзятих полемік, але нині, завдяки працям М. Буля і де Брейя (Breuil) особливо, доведено, що камінці можуть придбати вигляд навмисне обточених завдяки тому, що їх перегортали швидкі текучі води або що на них тиснули верхні ґрунти. Нині майже однодушно прийнято думку, що коли людина й жила за третичної епохи і дійсно вживала камінців, то за сучасного стану науки неможливо відрізнити ті камінці від таких, що були побиті і обточені під впливом натуральних причин, а не людської праці. Не доказано також, що надрізи зроблені на деяких кістках третичної епохи — дійсно діло людини. Одним словом дотепер ні одна знахідка не дала ще слідів того єства, що могло вживати ті еоліти, або мало порізати сі кості, так що гадка, яку висловив в 1885 р. де-Надайяк (Nadaillac) все ще точно відповідає дійсності: „Людина могла існувати на протязі всіх третичних часів; ані климатичні, ні біоло-
- ↑ Переклад з рукопису надісланого автором для «Перв. Громадянства». Ред.
