III.
Не маючи права відмовлятися від ставлення перед громадською опінією засадничих питань з обсягу загально державної та міжнародньої політики, поскільки вони вимагають спеціяльного освітлення з погляду інтересів оборони краю, військові письменники вже не право, а обовязок мають ставити перед громадською опінією ті питання, що безпосередньо звязані з інтересами цієї оборони і найкраще можуть бути вирішені тільки за активною допомогою самого громадянства.
Серед них визначаються два, особливо важливих: а) будівля шляхів на Україні і б) орґанізація певних галузів промисловосте в цілях пристосування її для військових потреб.
Що до першої з названих справ, то невідповідний стан її і з погляду кількости кільометрів і загальної конфіґурації досить уже зясований в післявоєнній літературі нашими експертами — А. Лукашевичем, Н. Соковичем (залізничі шляхи) і проф. Шовгеновим (водяні та почасті шосові шляхи). Але, зясовуючи потреби нашого шляхового будівництва, всі три дослідники підходили до справи головним чином з погляду державно-господарчих інтересів України і в умовах нормальних — мирних. Моментів військових, оборонних вони майже не брали на увагу. Тим часом ці моменти набирають великої ваги в системі оборонних плянів нашої Батьківщини й повинні знайти своє авторитетне освітлення з погляду широко стратеґічних вимог.
