Сторінка:Петлюра С. Завдання української військової літератури. 1937.pdf/37

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

VIII.


Є ще одна справа, вагу якої часто легковажать політичні профани, тимчасом для воєнних інтересів вона має велике значіння. Це — постійність праці персоналу, що відповідає за оборону краю і підготовку до неї армії. Часта зміна чи імпровізація на посадах і в орґанах Вищого Військового Управління є недоцільною й некорисною. Особливо, коли вона викликається випадковими урядовими комбінаціями й тенденціями, що нічого спільного не мають із справжніми інтересами оборони, а мають лише завдання обсадити „своїми людьми“ впливові посади Військового Міністра або Начальника Ґенерального Штабу. В державах нестійких, незорґанізованих міністерська „чехарда“ взагалі є річчю шкідливою, ще більше шкоди буває, коли ця „чехарда“ зачіпає сферу військових відносин, бо тут вона неминуче вносить безладдя, непотрібну мінливість, переіначування насталеної праці, штучне порушення апарату її, що досягає певної творчої продуктивности при умові парляментарної більш-менш участи в ній призвичаєного до себе персоналу співробітників і керівників. З боку морального часті зміни у військовому керівному апараті є небажаними ще й через те, що вони псують військове середовище, викликають нездорові, карєристичні змагання, інтріґанські заходи, всі ті, взагалі, нездорові інтенції, що власне серед військового середовища найбільш небажані, бо тяг-