Сторінка:Петлюра С. Завдання української військової літератури. 1937.pdf/52

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

XIII.

Воєнно-історична освіта буде ширшою, коли вона захоплює межі всесвітньої воєнної історії. В звязку з цим і на цьому полі українському письменству відкриваються величезні перспективи: дати найцінніші в українських перекладах твори, присвячені згаданій галузі воєнної науки чи подбати, в міру можливого, про опрацювання ориґінальних. Праця в зазначеному напрямку буде неповною, коли вона не спиниться із спеціяльною увагою на останній Великій Війні 1914–1918 р. та не розкриє ріжноманітного змісту її. Та, величезна вже своєю кількістю й цікава своєю якістю, література на ріжних мовах, що її викликала ця війна, приваблює до себе кожного, хто хоче збагнути „тайну“ її і, на підставі повчальних висновків, заглянути в невідоме обличчя майбутніх воєнних конфліктів.

Знати хоч би найкращі твори повоєнної світової літератури є обовязком для кожного українського старшини, як обовязком наших воєнних письменників є ознайомити нашу військову громаду з цими творами, чи то в перекладах чи то в стислих переказах і рефератах. Ясна річ, що праця наших письменників в цьому напрямку буде ціннішою, коли вони підійдуть до оцінки минулої Великої Війни з погляду інтересів української військової справи і дадуть ряд ориґінальних праць з цього обсягу. Потреба власне такої праці випливає з тих, приваблючих ча-