у возах, перевантажили наново та з піснями розійшлися по хатах.
Роспоряжав полк замерзлим хлібом і сухарями на 10 діб 2-х. фунтової пайки на одного гайдамаку, крупами на 12 діб, вівса на три доби, набоїв по 300 на рушницю, по 18000 на скоростріл, ручних бомб по 6 на одного.
В ночі з 26. на 27. вернулись стежі з під Синяви та прийшли звідомлення від розвідки висланої в напрямі найкращого шляху крізь Полісся на озеро Жид в сторону Делятич.
Цей шлях був добре зазначений на 10 верстній мапі, яка лишень і була в штабі полку, бо більшого мірила мапи були тільки району II. армії.
Відомости були нерадісні: під Синявою Шевченківців розброєно і наша розвідка натрапивши на стежу наколесників втратила 3-х гайдамаків і одного коня; найкращий шлях на південь перехвачено російською кіннотою піддержаною панцирниками — розвідка втратила 1 вбитого та 3 полоненими, — шосе провірюється.
Отже довелося відмовитись від кращого шляху та пробувати проскочити в поліський праліс в напрямі Романово-Лядне, Турів-Олевськ, куди на 10 верстній мапі були, хоч не всюди, проведені чорні рисочки лісових доріжок.
Ранком 27. рушили ми в напрямі до шосе в повнім бойовім поготівлі. Коло 9. години ранку зірвалася метелиця з густим снігом. За яку годину намело страшні кучигури так, що наші вози почали страшенно грузнути здержуючи рух.
Ця задержка причинилася до того, що до вечера не змогли ми дійти до шосе і остаточно за-
