І все ширше шириться пивниця… І пливуть в кривавім тумані Посинілі передсмертні лиця, Плач і зойки дикі і п'яні! І в гурті, між вбивників і трупів, Я, скрипаль з пивниці „Mon ami“, Вию так в обличчя ночі глупій, Як ніхто й ніколи не умів.
