Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/212

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Бере Лейба за гиляку,
Що сили вчепив ся,
По нїм злазить грубий Мошко,
За нього вхопив ся.

По Мошкови злазить Героїко
І його хватає,
По них решта арендарів
Повзає, злїзає.

Кричить Лейба, репетує —
Не може тримати.
Але йому Мошко радить
Руки поплювати…

— „Поплюй руки, поплюй руки!”
Жиди бормотїли,
Але Лейба ще не плюнув,
Як всї полетїли!…

Щось з годину арендарі
Покотом лежали!
Прочумались, як з похміля —
Ледви повставали.

Повставали арендарі;
Всї були хороші —
І без хлїба й без одежі
Та ще і без гроший.

Беруть вони, за Мойсея
Лейбу обирають,