Між инчим цьому причина ј те, шчо доси не були, јак слід, зібрані ј појаснені украјінські пісні XVIII ст. і шчо навіть на ті пісні цього столітьтьа, котрі були вже напечатані, не звернуто було потрібнојі уваги од вчених льудеј, котрим засліпльали очі ліпше оброблені, довші пісні та кобзарськи псальми XVI–XVII ст. про віјну украјінців з «невірними» турками, з льахами ј жидами, пісні з славними іменами Кішки, Хмельницького ј т. и. А пісень XVIII ст., котрі передајуть думки украјінського народу про своје житьтьа під московським урьадом, зовсім не мало шче ј доси, — і коли јіх зложити до купи, то вони, хоч і назвуть нам мало «історичних имен», та все таки покажуть досить повні картини тодішнього житьтьа нашого народу, а також те, шчо він думав про ті порьадки, котрі заводила на јого землі московська держава.
Перегльанувши в нашому виданьньу пісні, зложені украјінцьами в остатньу добу козачини, јакі тілько в ХІХ ст. — најбільш в остатні 40 років, зібрані були письменними льудьми од неписьменного мужицтва, кожниј побачить:
1) З пісень I-го розділа:
шчо, не гльадьучи на те, шчо в часи повстаньньа Мазепи против царьа московського народ украјінськиј став проти Мазепи (котрого не льубив по својім резонам, а не потому тільки, шчо він змінив цареві православному ј приступив до спілки з льахом Ст. Лешчинським та з шведом Карлом XII), — народ тој все таки жалкував на руіну Січі царем Петром і не залишив прихильности до прокльатојі царем бунтовськојі Січі, шчо була в Кримськіј протекціјі, ј задержав памјать про ту противну московському царству Січ і доси.
2) З пісень II-го розділа:
шчо народ украјінськиј післьа Мазепи зовсім на був довольниј московськими царськими порьадками не Гетьманшчині ј Слобідчині XVIII ст.: салдатськими станціјами,
Мысли» 1880, ділить політичні пісні украјінські тільки ось на јакі три частини: 1) «борьба козаковъ съ магометанскимъ міромъ, 2) борьба южнорусскаго народа съ Польшею и 3) Внутреннія, общественныя отношенія, возникшія вслѣдствіе борьбы съ Польшею». Так мов би то всі лиха, на котрі жалівсь украјінськиј народ і в пісньах післьа 1654 р., котрі пісні хоч дуже не повно, показав д. Костомаров, вијшли тільки «вслѣдствіе борьбы съ Польшею»!
