нячи жаданю нашему слушному досить; а надъ то и зъ старшини городовой и одъ легкихъ и незаслужонихъ особъ поносятъ товариство наше войсковое тяжкіи прикрости и поносили; которихъ зневагъ и нечести виповѣдити трудно: мусимъ тое все скромностю нашею зносити и на себе покладати. Донеслося намъ запевне вѣдати зъ рознихъ сторонъ, и отъ певнихъ людей заходятъ насъ слухи, же доконечне ихъ Милость бояре и воеводи и всѣ начальніе полководци такъ въ себе усовѣтовали и постановили: жебы стягнувшися зъ войсками силами Монаршими на Самаръ, и городи осадивши, а прикоротивши нашихъ волностей, взяти власть нашу въ свои руки, и насъ зъ рѣки Днѣпра викоренити; чого нѣкогда доказать того не могутъ. И такъ разумѣемъ, же Велможвость Ваша, яко ласкавій нашъ рейментаръ и войска Запорожского родимецъ, до того призволити не зхочетъ, жебы славу и повагу войсковую загубити на вѣки, и Украину Малоросійскую подати въ подданство; чого каждій добрій и цнотливій зъ продковъ Украинскихъ и войска Запорожского молодецъ, и вся отчизна наша Малая Украина Малоросійская на тое призволити не хочетъ. Бо самъ Ваша Папская милость вѣдаешъ тое добре, же негдись славній памати Богданъ Хмельницкій Зѣновій, котрій отъ килко лѣтъ кончачи войною презкривавую працю свою и старане, отъ отчизнихъ пановъ своихъ вибился зъ подданства и освободивъ отчизну нашу всю Украину Малоросійскую; и поддаючися подъ высокодержавную руку къ Богу зейшлому блаженія памяти Царю Алексѣю Михайловичу на постановленю мирнихъ договоровъ, на якій часъ многіе тамъ високородніе голови знайдовалися, и при многихъ чужоземскихъ посланнихъ и народу посполитого, всякіи Козацкіи вольности войсковіе и права зъ обылними присягами и записами моцно закрепили, и утвердили вѣчними волностями войско Запорожское; котрихъ волностей и по присяжномъ крѣпости и запису трудно кому розривати; хиба хто схочетъ на свою шкоду. А тіи всѣ волности и права и записи, и наданіи намъ войску Запорожскому Низовому постановленіе пункта и привилея отъ многихъ и давнихъ антецессоровъ маемъ, и до сего часу въ спрятахъ нашихъ войсковихъ знайдуются, и до смерти будемъ ихъ держатись, нимися щитити. И дай Боже намъ всѣмъ,
Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/55
Зовнішній вигляд