впускати ні шведів, ні москалів, — та мужики ті мајже завше були пјані, — ј, звісно, города не вдержали. На решті, шчоб привернути до себе чернь, царь звернув з Сібіру ј поставив у својему віјську Паліја, «понеже онъ, — јак писав цареві кн. Гр. Долгорукиј, котриј, прислухавсь до розмов між украјінцьами в Ніжені, — въ такихъ легкомысленныхъ имѣетъ любовь и не малый кредитъ»[1].
Пробуваньньа Паліја коло царьа запевньало украјінців в тому, шчо царь писав до них у прильудних листах, — именно, шчо все лихо, јаке вони терпіли доси, (аренда, тьажкі побори, постојі і др.) було не од волі царьа, а од Мазепи, а шчо наперед украјінцьам буде всьаке добро ј вольа без тьажарів і салдатчини ј т. и.[2]. Ці всі листа царські чернь на Гетьманшчині звела до купи в словах: «живіть, живіть, украјінці, ј не біјтесь нікого!» (див. далі, №-р II) і спершу не пожаліла навіть, коли почула, шчо зрујновано було миле дльа нејі Запорожьжьа.
Запорозці, очевидно, шче зарані ј сами зрозуміли, шчо наврьад вони здолајуть побідити московського царьа навіть і за помічьчьу Шведа[3], — та вже не хотіли назад вертатись. Ми бачили вишче в листах запорозьких похвалки, шчо вони не отдадутъ милојі волі ј за саме житьтьа. Ці похвалки справдили січовики тим, іак вони чесно, з звісноју украјінському впертостьу, додержали себе в часи полтавськојі облоги ј утіканьньа шведського корольа до Очакова: на переправах і в степу, де јіх стільки погинуло од московського віјська[4]. Видно по всьому, шчо слова пісні того часу:
Ој хоч пропали запорозці,
Та і не пропала слава!
- ↑ Костом., Мазепа, Ноябрь 76–79, 86, 94, 96, 108.
- ↑ Маниф. Петра I. 1708 р. Окт. 28 Нојабр. 1-го, в Чтен. Моск. Общ. Ист. и Древн. 1859, I, 175 і далі; третіј Нојабрьа 9, (тамож 187), четвертиј Генв. 21 1709, (томже. 194), пјатиј 3 Февр. 1709, тамже 215, шостиј по зрујнованьнау Січі, 26 маіу 1709 р. тамож, 221, — а також універсал (всельудниј лист) нового, поставленного по волі царськіј гетьмана, Скоропадськото, — писаниј, звісно, по волі царськіј Декабрьа 8, 1708 р. — тамож, 197 і далі; порівн. на стор. 199 про «неспособность народу малороссіјскаго до драгунськојі ј солдацькојі служби« з піснеју про Паліја, вишче.
- ↑ Костомар., Мазепа, Ноябрь, 117.
- ↑ Костом., Мазепа, Дек., 38 і далі.
