були остатньоју думкоју гинувших запорозців. Січові братчики могли погибати або терпіти гірку дольу на чужині тим з більшојі твердостьу, шчо могли по правді сказати, шчо вони повстали проти Москви не тільки за все своје Товариство Низове, а ј за всьу Украјіну ј за всьу чернь украјінську. Чого бажали тоді запорозці з јіх отаманом Гордіјенком, можна побачити з умови, котру зложили вони незабаром з Пил. Орликом, котрого по смерти Мазепи вибрали гетьманом втеклі з шведами з під Полтави козаки. На цьу вмову[1] доси мало звертали ввагу вчені льуде, певно через те, шчо складали јіјі вигнанці ј шчо з нејі нічого не сповнилось. Тільки ж вона дуже важна тим, шчо вона зводить до купи всі бажаньньа запорозців, котрі вони викладали почастно од часів Виговського в својіх листах, і показује запорозську думку, јак порішити всі суперечки, јакі мали запорозці, з того часу до зміни Мазепи, з начальством московським і з гетьманами. Певно, в надіјі справдити ту думку на ділі, січовики ј повстали проти Москви в 1708–1709 рр.
Далі, з поводу варіантів пісні №-ра IV-го, котрі споминајуть льубјазно кошового, по нашіј думці, Гордіјенка, — ми говоримо про цьу вмову, котру, певно, продиктував тој Гордіјенко, (див. стор. 40–41). По ціј вмові: товариство січове мусило здобути дльа себе својі природні землі по Дніпру ј річкам, јого помічницьам, од Переволочнојі аж по Очаків, з Терехтомировим, шпиталем војацьким, — (§ 4–5). Правобічна Украјіна по Случ (грьаницьу Б. Хмельницького) мусила впјать вернутись до козаків, дльа «цілости грьаниць отчизни Малороссіјськојі» (§ 2). В ціј отчизні мусила бути навіки скасована «самодержава владга», котру «прежныи Гетманы, зостаючи подъ Самодержцами Московскими привлащити себѣ дерзали, надъ слушность и право и котрою были значне надвередили давные порадки, права и вольности войсковые, не безъ всенародной тяжести». Дуже інтересним пунктом (§ 6) згаданојі вмови постановлено було скасувати гетьманську «самодержавную владгу», котра «самовластіемъ узаконила такое право: Такъ хочу, такъ повелѣваю». Дльа того було вмов-
- ↑ Договоръ и постановленіе между Гетманомъ Орликомъ и войскомъ запорожскимъ въ 1710 году. Чтен. М. Общ. 1859. I, 242–254.
