Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/73

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

дено: «абы въ отчизнѣ нашой первенствующими были совѣтниками Енеральная Старшина, такъ респектомъ урядовъ ихъ первоначальныхъ, яко и уставичной при Гетманахъ резиденціи; по ныхъ, зась обыклымъ порядкомъ послѣдуючіи Полковники городовіе, подобнымъ же публичныхъ совѣтниковъ характеромъ почтены нехай будутъ; надъ то з каждого полку по единой значной старинной, благоразумной и заслужоной особѣ мѣютъ быти до общей рады Енеральніи Совѣтники, за согласіемъ Гетманскимъ избраны, з котрыми всѣми Енеральными особами, Полковниками и Енеральными Совѣтниками долженъ будетъ теперешній Ясневельможный Гетманъ и его сукцессорове о цѣлости отчизны, о добрѣ оной посполитомъ и о всякихъ дѣлѣхъ публичныхъ радитися, ничого, безъ ихъ соизволенія и совѣту, приватною своею владгою, не зачинати, не установляти и въ скутокъ не приводити. Для чего теперь, при елекціи Гетманской, единогласно всѣхъ обрадою и ухвалою, назначаются три Енеральные въ каждомъ року Рады, мѣючіеся въ резиденціи Гетманской отправовати: первая о Рождествѣ Христовомъ, другая о Воскресеніи Христовомъ, третія о Покровѣ Пресвятой Богородицы, на которое не тылко Панове Полковники з Старшиною своею и Сотниками, не тылко зо всѣхъ полковъ Енеральныи Совѣтники, лечь и отъ войска Запорожского Низового, для прислухованья ся и совѣтованья, Послы мѣютъ и повинни будутъ, за присланьемъ къ себѣ отъ Гетмана ординансу, прибувати…»[1] «И если

  1. Так думали запорозці влагодити ту справу, котра турбовала јіх од самојі смерти Богдана Хмельницького, — справу: јак јім бути з гетьманами Городовојі Украјіни? Запорожьжьа мало својі осібні державні порьадки: шчорочниј вибір старшини, починајучи од отамана, — ј вибір гетьмана на часи походу. Тим часом Б. Хмельницькиј, котриј вијшов з Січі проти Польшчі, јак гетьман віјська Запорозського, — повојувавши польаків, став діјсним гетьманом усіјејі Украјіни Малороссіјськојі, не перестававши зватись: Гетьман Віјська Запорозського, — јак потім звались і всі украјінські гетьмани. Коли вмер Богдан, підньалось питанньа: јак і де треба вибірати гетьмана з таким именем? Рада городових козаків без запорозців вибрала наслідника Богданові, — ј так чинилось мајже завше і опісльа, з тоју шче новиноју, шчо такого гетьмана наперед вказували старшині врьадники царські. Запорозці перше требовали, шчоб вибірали гетьмана в Січі, потім згожувались на спільну з гетьманцьами раду, черневу, — далі, післьа вибору Самојловича, — без јіх, — думали